Анальгін: інструкція, застосування, ціна

Анальгін – цей препарат відомий, як перша допомога при болі. Допомагає при головних та інших болях, має жарознижувальний ефект.

Склад і форма випуску

Препарат випускається у формі таблеток білого кольору або з жовтуватим відтінком.

Головна діюча речовина – метамізол натрієва сіль.

Блістер може містити по 6 або 10 таблеток, одна пігулка містить 500 мг (0,5 г) метамізол натрієвої солі

Допоміжні речовинами виступають – картопляний крохмаль і кальцій стеарат.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Анальгін (метамізол натрієва сіль) має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію. Протизапальний ефект пов’язаний із пригніченням синтезу простагландинів. Аналгетичний ефект створюється з рахунок пригніченням циклооксигенази та блокуванням синтезу простагландинів з арахідонової кислоти, що беруть участь у формуванні реакції на больові подразники (брадикініни, простагландини); уповільненням проведення екстра- та пропріоцептивних больових імпульсів у центральній нервовій системі, підвищенням порога збудливості таламічних центрів больової чутливості та послабленням реакції структур головного мозку, що відповідають за відчуття болю. Жарознижувальний ефект обумовлений зменшенням створення і вивільнення з нейтрофільних гранулоцитів субстанцій, що впливають на теплопродукцію. 

Фармакокінетика

Метамізол натрію добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Повноцінна дія препарату досягається приблизно через півгодини після його прийому. Максимальна плазмова концентрація метамізолу натрію після перорального прийому дози у 6 мг/кг маси тіла досягається через 1-1,5 години. У незначній кількості зв’язується із білками плазми крові та інтенсивно метаболізується у печінці: значна частина речовини гідролізується з утворенням 4-метиламіноантипірину, що деметилюється з утворенням фармакологічно активного 4-аміноантипірину, 50-60 % якого зв’язується із білками плазми крові, і ацетильоване похідне якого виводиться із сечею. Препарат також проникає через плаценту та у грудне молоко.

Спосіб застосування та дозування

Таблетки приймають після харчування, запиваючи невеликою кількістю води.

Дорослим і дітям віком від 14 років, зазвичай, призначають по ½-1 таблетці (250-500 мг)1-2 рази на добу. Максимальна добова доза - 1 г.

Дітям віком від 12 до 14 років – по ½ таблетки (250 мг) 1-2 рази на добу.

Тривалість лікування може тривати не більше 3 днів.

Діти

Препарат не призначати дітям віком до 12 років.

Показання до застосування

Анальгін призначають при болях різного походження: головний, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації. Можна застосовувати як допоміжний засіб для зменшення болю після хірургічних і діагностичних втручань. Гіпертермічний синдром при інфекційно-запальних захворюваннях.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів лікарського засобу. Агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія. Печінкова та ниркова недостатність. Спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Напади бронхіальної астми, спричинені ацетилсаліциловою кислотою. Біль у животі невстановленого характеру, без діагнозу від лікаря. Анемія, лейкопенія. Захворювання нирок: пієлонефрит, гломерулонефрит. Не можна вводити внутрішньовенно хворим із систолічним артеріальним тиском нижче 100 мм рт.ст. 

Передозування

Симптоми

 Нудота, блювання, гастралгія, анурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, гостра ниркова або печінкова недостатність.

Лікування

Завершити прийом препарату, провести зондове промивання шлунка, викликати блювання,  призначити сольові проносні, активоване вугілля. Провести олужнювання крові, форсований діурез, симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєво важливих функцій. При розвитку судомного синдрому внутрішньовенно ввести діазепам та швидкодіючі барбітурати. У тяжких випадках може потребуватися гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальний діаліз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Через високу імовірність розвитку фармацевтичної несумісності – не змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

• Етанол – посилюється ефект етанолу.
• Хлорпромазин або похідні від фенотіазину – прийом ліків водночас створює можливість розвитку вираженої гіпотермії.
• Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не слід застосовувати під час лікування препаратами з метамізолом натрію.
• Циклоспорин – при одночасному застосуванні зменшується його концентрація в крові.
• Пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди, фенітоїн, ібупрофен та індометацин – метамізол натрію збільшує їх активність шляхом витіснення зв'язку з білком.
• Фенілбутазон, барбітурати та інші гепатоіндуктори при одночасному застосуванні зменшують ефективність метамізолу натрію.
• Ненаркотичні аналгетики, трициклічні антидепресанти, гормональні контрацептиви та алопуринол – одночасне застосування метамізолу натрію з цими лікарськими засобами може призвести до посилення його токсичності.
• Інші нестероїдні протизапальні лікарські засоби – потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується імовірність адитивних небажаних побічних ефектів.
• Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокордин) посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.
• Сарколізин, мерказоліл (тіамазол), препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, у т.ч. препарати золота – збільшується імовірність гематотоксичності, у т.ч. розвитку лейкопенії.
• Кодеїн, гістамінові Н2-блокатори та пропранолол підсилюють ефект метамізолу натрію.
• Необхідна обережність при одночасному застосуванні лікарського засобу зсульфаніламідними цукрознижувальними лікарськими засобами (посилюється гіпоглікемічна дія) тадіуретиками (фуросемід).
• Мієлотоксичні лікарські засоби призводять до посилення гематотоксичності.
• Метотрексат – метамізол у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату у плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (на травну систему і систему кровотворення).

Особливості застосування

Не варто на власний розсуд збільшувати рекомендовані дози препарату.

Оскільки метамізол натрієва сіль має протизапальні і знеболювальні властивості, вона може прикривати ознаки інфекції, симптоми неінфекційних захворювань і ускладнень з больовим синдромом, що може ускладнити їх діагнеостування.

При використанні препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв. 

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам:

• літнього віку – може призвести до підвищення частоти побічних реакцій, особливо з боку травного тракту;
• з алергічними захворюваннями (у т. ч. полінозом) або з такими захворюваннями в анамнезі – підвищується ризик алергічних реакцій;
• з запальними захворюваннями кишківника, включаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона;
• з порушеннями функцій нирок, із захворюваннями нирок в анамнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит);
• з вираженою артеріальною гіпотензією, серцево-судинною недостатністю;
• з хронічним алкоголізмом;

Ціна

Один блістер (10 таблеток) – 3.85 – 6,50 грн по Україні.

Термін придатності та умови зберігання

5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковуванні.

Зберігати в оригінальному упаковуванні при температурі не вище 25 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.