Алактин : інструкція, застосування, ціна

Алактин – це засіб – інгібітор пролактину, що застосовується в гінекологічній практиці.

Склад і форма випуску

Головна речовина: каберголін. 1 таблетка містить 0,5 мг каберголіну.

Додаткові речовини: лактоза безводна, лейцин, магнію стеарат.

Випускається препарат у формі таблеток білого кольору.Ф

В аптеці можна придбати за рецептом від гінеколога.

Фармакологічні властивості препарату

Фармакодинамічні характеристики

Речовина каберголін – це синтетичний алкалоїд ріжків і ерголінове похідне, що має виражений і тривалий пролактинзнижувальний ефект. Центральний дофамінергічний ефект досягається шляхом стимуляції D2–рецепторів при застосуванні доз, які є вищими за ті, які знижують рівень пролактину у плазмі крові.

Пролактинзнижувальний ефект залежить від застосованої дози. Зниження рівня пролактину у плазмі крові відбувається через 3 години після застосування препарату і триває протягом 2‒3 тижнів. Ефект тривалої дії означає, що одноразової дози достатньо для того, щоб припинити стимуляцію вироблення та виділення молока. Під час лікування гіперпролактинемії рівні пролактину в плазмі крові нормалізуються протягом 2‒4 тижнів після досягнення оптимальної дози. Рівень пролактину може все ще суттєво зменшуватися і протягом декількох місяців після завершення лікування.

Щодо ендокринних ефектів каберголіну речовина характеризується високою селективною дією без впливу на базальний рівень секреції інших гіпофізарних гормонів або кортизолу.

Фармакодинамічна дія каберголіну, яка не корелює з терапевтичним ефектом, стосується лише зниження артеріального тиску. Максимальний гіпотензивний ефект каберголіну при застосуванні в одноразовій дозі досягається зазвичай протягом перших 6 годин після прийому препарату, до того максимальне зниження артеріального тиску та частота виникнення такого ефекту залежать від дозування.

Фармакокінетичні характеристики

Каберголін швидко всмоктується у шлунково–кишковому тракті після внутрішнього застосування. Максимальної концентрації у плазмі крові препарат досягає через 0,5‒4 години. Прийом їжі не впливає на всмоктування і розподіл каберголіну.

Відомо, що каберголін у концентраціях 0,1‒10 нг/мл на 41‒42% зв’язується з білками плазми крові.

Головним метаболітом, ідентифікованим у сечі, є 6–аліл–8β–карбокси–ерголін, який становить 4‒6% дози. У сечі знайдено 3 додаткові метаболіти, що становлять сумарно менше 3% дози. Активність метаболітів щодо інгібіції секреції пролактину досліджена значно менше за каберголін.

Період напіввиведення каберголіну становить 63‒68 годин – у здорових добровольців та 79‒115 годин – у хворих на гіперпролактинемію.

Зважаючи на значення періоду напіввиведення, рівноважний стан повинен досягатися через 4 тижні, що було підтверджено середніми значеннями пікової концентрації каберголіну в плазмі крові після одноразового застосування (37±8 пг/мл) та через 4 тижні при багаторазовому застосуванні (101±43 пг/мл) каберголіну в дозі 0,5 мг.

Через 10 днів після застосування препарату приблизно 18 % і 72 % дози виявляється в сечі і калі відповідно. 2‒3 % дози виявлялося в сечі у незміненому вигляді.

Показання до застосування

Застосовувати препарат Алактин потрібно у таких випадках:

• для інгібування чи пригнічення фізіологічної лактації після пологів, якщо жінка вирішила не продовжувати грудне вигодовування або якщо грудне вигодовування протипоказане для матері чи дитини через медичні відхилення;
• для інгібування чи пригнічення фізіологічної лактації після народження мертвого плоду або після аборту;
• для терапії гіперпролактинемічних станів, зокрема аменореї, олігоменореї, ановуляції та галактореї;
• для лікування пролактинсекретуючої аденоми гіпофізу;
• для терапії ідіопатичної гіперпролактинемії або синдрому «порожнього» турецького сідла із супутньою гіперпролактинемією, які є основними патологічними станами;
• для нормалізації рівня пролактину у сироватці крові.

Протипоказання для прийому препарату

Протипоказано приймати Алактин у таких випадках:

• у пацієнтки є гіперчутливість до діючої речовини та інших компонентів складу;
• у пацієнтки наявна чутливість до інших алкалоїдів ріжків;
• для одночасного прийому із антипсихотичними лікарськими засобами;
• для довготривалого прийому, якщо перед застосуванням під час обстеження виявляють ознаки ураження клапанів серця, що визначаються за допомогою ехокардіографії;
• якщо після пологів є артеріальна гіпертензія;
• під час прееклампсії чи еклампсії;
• якщо в історії хвороби є психоз або існує ризик його розвитку після пологів;
• якщо в пацієнта є важкі порушення функції печінки;
• вагітним жінкам із гестозом.

Передозування

Симптоми передозування: нудота, блювання, шлункові розлади, артеріальна гіпотензія, порушення свідомості/психоз або галюцинації.

Лікування передозування: негайне медичне втручання: виведення препарату з організму, підтримка оптимального артеріального тиску. 

Побічні симптоми

Таблиця частоти виникнення побічних симптомів:

Дуже часто	(≥1/10)
Часто	(≥1/100, <1/10)
Нечасто	(≥1/1000, <1/100)
Рідко	(≥1/10000, <1/1000)
Дуже рідко	(<1/10000)
Невідомо	не можна визначити з наявної інформації

Якщо виникають будь–які побічні симптоми, варто негайно звернутися до лікаря.

Небажані реакції можуть виникати з боку таких систем органів:

Серцево– судинної системи: дуже часто – кардіальна вальвулопатія, зокрема регургітація, та пов’язані з цим розлади (перикардит та перикардіальний випіт); нечасто – пальпітація; невідома частота – стенокардія; часто– артеріальна гіпотензія при тривалому застосуванні, постуральна артеріальна гіпотензія, припливи**; нечасто – периферичний вазоспазм, непритомність.

Респіраторної системи: нечасто–диспное, плевральний випіт, фіброз (включаючи легеневий фіброз), носові кровотечі; дуже рідко – плевральний фіброз; невідома частота – порушення дихання, дихальна недостатність, плеврит, біль у грудній клітці.

Імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості.

Центральної нервової системи: дуже часто – головний біль*, запаморочення/вертиго*; часто – сонливість; нечасто – транзиторна геміанопсія, синкопе, парестезії; невідома частота – раптове засинання, тремор.

Органів зору: невідома частота –порушення зору.

Психіки: часто –  депресія; нечасто –  підвищення лібідо; невідома частота –  агресія, маніакальні ідеї, гіперсексуальність, патологічна азартність, психотичні розлади, галюцинації.

Шлунково–кишкового тракту: дуже часто –  нудота*, диспепсія, гастрит, біль у животі*; часто –  закреп, блювання**; рідко –  біль в епігастральній ділянці.

Печінки та жовчі: невідомо – порушення функції печінки.

Шкірного покриву: часто – почервоніння обличчя; нечасто – шкірні реакції, наприклад, алопеція, свербіж, висипання; рідко – алергічні шкірні реакції.

Опорно–рухового апарату: нечасто – судоми кінцівок; рідко – судоми пальців, м’язова слабкість.

Статевої системи та молочних залоз: часто – біль, що локалізується у молочних залозах.

Порушення імпульсного контролю: підвищення лібідо, гіперсексуальність, булімія та компульсивне переїдання можуть виникати у пацієнтів під час прийому дофамінових агоністів, зокрема каберголіну.

Загальне: дуже часто –астенія***, стомленість; нечасто –  едема, периферичні набряки.

Лабораторні показники: часто –  безсимптомне зниження артеріального тиску (≥20 мм рт.ст.– систолічний і ≥10 ммрт.ст. –  діастолічний); нечасто –  зниження рівня гемоглобіну у жінок з аменореєю протягом декількох перших місяців після менструації; невідома частота – збільшення рівня креатинфосфокінази крові, порушення показників функції печінки.

*Дуже часто – у пацієнтів при лікуванні гіперпролактинемічних станів; часто –  у пацієнтів при інгібуванні/пригнічені лактації.

**Часто –  у пацієнтів при лікуванні гіперпролактинемічних станів; нечасто –  у пацієнтів при інгібуванні/пригніченні лактації.

***Дуже часто –  у пацієнтів при лікуванні гіперпролактинемічних станів; нечасто –  у пацієнтів при інгібуванні/пригніченні лактації.

Особливі застереження до застосування

Безпека та ефективність застосування препарату Алактин ще не були встановлені у пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки. Як і інші похідні ріжків, Алактин потрібно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із тяжкими серцево–судинними захворюваннями, синдромом Рейно, нирковою недостатністю, пептичною виразкою або шлунково–кишковою кровотечею, а також з наявністю в історії хвороби серйозних, особливо психотичних, психічних розладів. Потрібно бути особливо обережними, якщо пацієнти одночасно застосовують психотропний лікарський засіб.

Печінкова недостатність

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, які проходять тривалу терапію каберголіном, доцільно розглянути питання про застосування знижених доз препарату. На відміну від здорових добровольців та осіб з печінковою недостатністю меншого ступеня тяжкості, у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда–П’ю) відзначається збільшення AUC при одноразовому прийомі препарату в дозі 1 мг.

Ниркова недостатність

Фармакокінетичні показники каберголіну при захворюванні нирок середнього і тяжкого ступеня не досліджувалися. Фармакокінетика каберголіну у хворих з термінальною стадією ниркової недостатності або у хворих, які перебувають на гемодіалізі, не досліджувалася, тому таким пацієнтам препарат потрібно приймати дуже обережно.

Постуральна артеріальна гіпотензія

Під час прийому Алактину спостерігалася постуральна артеріальна гіпотензія. Тому потрібно дуже обережно застосовувати його з препаратами, що також можуть знижувати артеріальний тиск.

Симптоматична артеріальна гіпотензія може розвинутися при застосуванні каберголіну при будь–якому показанні.

Фіброз, кардіальна вальвулопатія та можливі споріднені клінічні явища

Фіброзні та серозні запалення, такі як плеврит, плевральний випіт, плевральний фіброз, легеневий фіброз, перикардит, перикардіальний випіт, кардіальна вальвулопатія, що охоплює один або більше клапанів (аортальний, мітральний та трикуспідальний), або ретроперитонеальний фіброз виникають після тривалого застосування таких ерголінових похідних з агоністичною активністю щодо серотонінових 5HT2B–рецепторів, як каберголін. У деяких випадках вираженість симптомів та клінічних проявів кардіальної вальвулопатії полегшується після відміни каберголіну.

Відомо, що швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) при плевральному випоті/фіброзі зростає вище за норму. Якщо підвищилось ШОЕ невідомої етіології, що значно відхиляється від норми, рекомендовано проводити рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Після відміни каберголіну при встановленні діагнозу плевриту/легеневого фіброзу або вальвулопатії зафіксовано покращення клінічного стану пацієнта.

Вальвулопатія спостерігалася при призначенні кумулятивних доз, тому пацієнти повинні лікуватися найнижчими ефективними дозами. Під час кожного візиту потрібно наново оцінювати співвідношення користі та ризику для пацієнта для визначення доцільності продовження лікування каберголіном.

Перед початком довгострокового лікування всі пацієнти повинні проходити обстеження серцево–судинної системи, зокрема зробити ехокардіограму, для визначення наявності безсимптомного захворювання клапанів. Також доцільно проводити визначення базових показників рівня ШОЕ або інших маркерів запалення, легеневої функції (рентгенографію органів грудної клітки) та функції нирок до початку терапії.

Невідомо, чи може лікування каберголіном погіршувати перебіг хвороби у пацієнтів із клапанною регургітацією. Встановлено, що за наявності фіброзних змін клапанів пацієнтам не варто  лікуватися каберголіном.

Оскільки фіброзні порушення можуть мати прихований початок, під час довготривалого лікування потрібно проводити регулярний моніторинг можливих ознак прогресування фіброзу. Отже, під час лікування потрібно звертати увагу на такі симптоми:

• плевро–пульмональне захворювання: диспное, задишка, постійний кашель або біль у грудній клітці;
• ниркова недостатність або обструкція сечовідних/черевних судин, що можуть проявлятися болем у попереку/боці та набряком нижньої кінцівки, а також будь–якими утвореннями у черевній порожнині або болісністю, що може вказувати на ретроперитонеальний фіброз;
• серцева недостатність: випадки клапанного або перикардіального фіброзу часто проявляються у вигляді серцевої недостатності. Тому при появі відповідних симптомів потрібно виключити клапанний фіброз (та констриктивний перикардит).

Клінічний діагностичний моніторинг розвитку фіброзних розладів обов’язковий. Перша ехокардіографія повинна бути проведена протягом 3‒6 місяців після початку лікування; надалі частоту ехокардіографічних обстежень необхідно визначати за відповідними індивідуальними клінічними ознаками. Особливу увагу потрібно звернути на перераховані вище симптоми, але моніторинг проводити принаймні кожні 6‒12 місяців.

Застосування каберголіну потрібно припинити, якщо на ехокардіограмі виявлено ознаки нової або погіршення існуючої клапанної регургітації, рестрикції клапана або ущільнення стулок клапана.

Необхідність проведення інших клінічних обстежень, наприклад, фізикального обстеження, аускультації серця, рентгенографії, КТ–сканування, потрібно визначати індивідуально.

Відповідні додаткові дослідження, такі як визначення рівня ШОЕ та сироваткового креатиніну, проводити за необхідності підтвердження діагнозу фіброзних порушень.

Порушення імпульсного контролю

Потрібно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо виникнення порушень імпульсного контролю. Пацієнтів та їхнє оточення варто попередити про можливі зміни в поведінці, які свідчать про порушення імпульсного контролю, такі як підвищення лібідо, гіперсексуальність, булімія, компульсивне вживання їжі при застосуванні дофамінових агоністів, зокрема каберголіну. У цьому разі потрібно зменшити дозу або завершити прийом препарату.

Інгібування чи пригнічення фізіологічної лактації

Як і інші похідні ріжків, Алактин не варто застосовувати пацієнткам з артеріальною гіпертензією, обумовленою вагітністю, наприклад, прееклампсією або післяпологовою артеріальною гіпертензією, за винятком випадків, коли вважається, що очікувана користь від лікування переважає можливий ризик.

У дослідженнях застосування каберголіну у післяпологовому періоді зниження артеріального тиску переважно протікало безсимптомно і часто спостерігалось однократно через 2‒4 дні після початку лікування. Оскільки зниження артеріального тиску часто спостерігається у післяпологовий період незалежно від медикаментозного лікування, імовірно, значна кількість зареєстрованих випадків зниження артеріального тиску після прийому каберголіну не була зумовлена дією препарату. Проте рекомендовано здійснювати періодичний контроль артеріального тиску, особливо протягом перших кількох днів після прийому каберголіну.

З метою уникнення можливої постуральної артеріальної гіпотензії однократна доза каберголіну не має перевищувати 0,25 мг для жінок у період лактації та які приймають препарат для пригнічення встановленої лактації. У клінічному дослідженні для оцінки ефективності та переносимості однократної дози каберголіну 0,5 мг для пригнічення лактації було встановлено, що ризик розвитку побічних ефектів при такому показанні збільшується приблизно вдвічі, якщо лікарський препарат застосовувати як однократну дозу 0,5 мг.

Лікування гіперпролактинемічних станів

Потрібно провести повне обстеження гіпофіза до початку лікування каберголіном, оскільки гіперпролактинемія, що супроводжується аменореєю/галактореєю і безпліддям, може бути пов’язана з пухлиною гіпофіза.

Препарат відновлює овуляцію і фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом.

Перед призначенням препарату потрібно виключити вагітність. Зважаючи на обмежений клінічний досвід застосування препарату та його тривалий період напіввиведення, як запобіжний захід жінкам, які планують вагітність, рекомендується після досягнення регулярного овуляторного циклу припинити застосування каберголіну за 1 місяць до очікуваного зачаття.

Оскільки вагітність може виникнути раніше, ніж відновлення менструального циклу, рекомендується проводити тест на вагітність кожні 4 тижні протягом періоду аменореї та кожного разу після відновлення менструацій, якщо їхня затримка становить більше 3 днів. Жінки, які не бажають вагітніти, повинні застосовувати засоби механічної контрацепції протягом терапії та після відміни препарату до повернення ановуляції. Якщо вагітність настає під час лікування, прийом каберголіну необхідно припинити. Як запобіжний захід потрібно здійснювати нагляд за жінками, які завагітніли, для виявлення ознак збільшення гіпофіза, оскільки існує можливість збільшення об’єму вже існуючої пухлини гіпофіза у період вагітності.

Для пацієнток, які приймають препарат тривало, рекомендовано проводити регулярні гінекологічні обстеження, зокрема цитологічні дослідження шийки матки та ендометрія.

Серйозні побічні симптоми у жінок після пологів

У жінок, які застосовували каберголін для пригнічення лактації після пологів, відомо про серйозні побічні реакції, зокрема артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарда, судоми, інсульт або психічні розлади. У деяких пацієнток розвитку судом або інсульту передували тяжкий головний біль та/або порушення зору. Під час лікування потрібно ретельно контролювати артеріальний тиск. При виявленні артеріальної гіпертензії, болю в грудній клітині, який дозволяє припустити виникнення побічної реакції, тяжкого, прогресуючого або постійного головного болю (з порушеннями зору або без них), ознак токсичності для центральної нервової системи застосування каберголіну необхідно припинити та негайно оцінити стан пацієнтки.

Сонливість чи раптові випадки засинання

Каберголін може спричиняти сонливість. Агоністи дофаміну можуть бути причиною раптового засинання у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Зафіксовано нечасті випадки раптового засинання під час повсякденної діяльності, у деяких випадках без усвідомлення цього або без попереджувальних ознак. Вищезазначену інформацію необхідно повідомити пацієнтам та порадити бути обережними під час керування транспортними засобами або роботи з іншими автоматизованими системами протягом періоду лікування каберголіном. Пацієнтам, у яких спостерігалися сонливість та/або епізоди раптового засинання, варто утримуватись від керування автомобілем чи іншими механізмами або роботи з іншими автоматизованими системами. Для таких пацієнтів потрібно розглянути доцільність зменшення дозування або завершення лікування.

Алкоголь

Невідомо про вплив алкоголю на переносимість каберголіну.

Допоміжні речовини

Оскільки цей лікарський засіб містить лактозу, хворим зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкозо–галактози не варто застосовувати його.

Період вагітності та грудного вигодовування

Препарат Алактин у період вагітності варто застосовувати лише після ретельного огляду лікаря–гінеколога та його консультації і тільки з огляду найбільшої користі для матері і найменшого ризику для дитини. 

Потрібно виключити вагітність перед початком терапії каберголіном та уникати вагітності протягом щонайменше одного місяця після закінчення терапії. Зважаючи на тривалий період напіввиведення препарату та недостатність даних про внутрішньоутробну експозицію, жінки, які планують вагітність, повинні припинити приймати каберголін за 1 місяць до запланованого запліднення.

Після  завершення прийому каберголіну потрібно застосовувати контрацепцію протягом 4 тижнів.

Оскільки препарат Алактин має здатність пригнічувати лактацію, каберголін не варто застосовувати жінкам з гіперпролактинемічними порушеннями, які мають бажання продовжувати грудне вигодовування.

Фертильність

Каберголін відновлює овуляцію та фертильність у жінок з гіперпролактинемічним гіпогонадизмом. Через те, що вагітність може настати до відновлення менструального циклу, рекомендовано проводити тест на вагітність протягом аменорейного періоду, після того, як менструація відновилась – кожен раз, коли менструація відкладається більше ніж на три дні.

Жінкам, які не планують вагітність, рекомендовано застосовувати ефективну негормональну контрацепцію під час лікування та після припинення застосування каберголіну.

Запліднення рекомендоване щонайменше через місяць після припинення прийому каберголіну. Після настання вагітності жінки повинні знаходитися під наглядом з метою виявлення ознак збільшення гіпофіза, оскільки під час вагітності може спостерігатися ріст існуючих пухлин гіпофіза.

Вплив на психомоторні функції організму

Потрібно дуже обережно сідати за кермо чи займатися діяльністю, яка вимагає особливої пильності та швидких рухів на початковому етапі лікування, оскільки можливе виникнення сонливості, раптових випадків засинання, порушення уваги.

Спосіб застосування та режим дозування

Препарат Алактин потрібно застосовувати перорально. Таблетку можна ділити навпіл для легшого ковтання. Краще застосовувати препарат Алактин під час прийому їжі, для профілактики побічних симптомів з боку шлунково–кишкового тракту.

Інгібування чи пригнічення фізіологічної лактації

Для інгібування післяпологової лактації Алактин варто приймати протягом перших 24 годин після пологів. Рекомендована терапевтична доза – 1 мг (2 таблетки по 0,5 мг) каберголіну одноразово.

Для пригнічення вже наявної лактації – 0,25 мг (1/2 таблетки по 0,5 мг) кожні 12 годин протягом 2 днів (загальна доза – 1 мг). Таке дозування краще переноситься жінками, які вирішили пригнітити лактацію, ніж прийом у вигляді одноразової дози, і він супроводжується меншою частотою виникнення небажаних явищ, особливо симптомів артеріальної гіпотензії.

Лікування гіперпролактинемічних станів

Рекомендована початкова доза препарату Алактин становить 0,5 мг 1 раз на тиждень або пів таблетки по 0,5 мг 2 рази на тиждень. Якщо потрібно, можна поступово збільшувати дозування під наглядом лікаря – на 0,5 мг на тиждень з місячним інтервалом до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Зазвичай терапевтична доза становить 1 мг на тиждень і може варіюватися від 0,25 мг до 2 мг на тиждень.

Для лікування пацієнтів із гіперпролактинемією каберголін застосовують в дозах до 4,5 мг на тиждень.

Максимальна доза препарату становить 3 мг/добу. Не варто перевищувати цю дозу.

Тижневу дозу препарату можна призначати одноразово або розподіляти на 2 і більше прийомів на тиждень, залежно від переносимості препарату пацієнтом. Розподіл тижневої дози на декілька прийомів рекомендовано в тому разі, якщо тижнева доза становить більше 1 мг, оскільки переносимість препарату у дозуванні, що перевищує 1 мг при прийомі у вигляді одноразової тижневої дози, оцінювалася тільки у декількох пацієнтів.

При підборі дози пацієнти повинні бути обстежені з метою визначення мінімальної ефективної терапевтичної дози. Після того, як буде підібрано ефективний терапевтичний режим дозування, рекомендується проводити регулярне визначення рівнів пролактину в плазмі крові, оскільки нормалізація рівня пролактину зазвичай спостерігається впродовж 2 – 4 тижнів лікування.

Після відміни каберголіну зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії. Однак у деяких пацієнтів спостерігалося збереження пригнічення рівнів пролактину протягом декількох місяців. У 23 з 29 жінок з групи подальшого спостереження після припинення прийому каберголіну овуляторні цикли тривали довше 6 місяців.

Зменшення дозування або завершення терапії препаратом Алактин

Зниження дози або завершення лікування доцільне у таких випадках:

• якщо у пацієнта виникає сонливість або випадки раптового засинання;
• виникли порушення функції печінки.

Пацієнти похилого віку

Невідомо про досвід застосування каберголіну у пацієнтів похилого віку. Доступні дані свідчать про відсутність особливого ризику.

Діти

Невідомо про безпеку та ефективність застосування препарату пацієнтам молодше 16 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасний прийом каберголіну з іншими лікарськими препаратами, зокрема з алкалоїдами ріжків, у ранньому післяпологовому періоді не асоціювався з явними взаємодіями, які б змінювали ефективність та безпечність цього препарату. Через те, що відсутня інформація про взаємодію Алактину з іншими алкалоїдами ріжків, супутня терапія цими препаратами протягом тривалого часу не рекомендована.

Оскільки механізм дії Алактину зумовлений прямою стимуляцією дофамінових рецепторів, не рекомендовано одночасно застосовувати антагоністи дофаміну, наприклад, фенотіазин, бутирофенон, тіоксантен, метоклопрамід, тому що ці препарати можуть зменшувати пролактинзнижувальний ефект каберголіну.

Препарат не варто приймати з макролідними антибіотиками (еритроміцином) у зв’язку зі збільшенням системної біодоступності каберголіну.

Необхідно враховувати взаємодію Алактину з іншими препаратами, що знижують артеріальний тиск.

Термін придатності та умови зберігання

Термін придатності – 2 роки.

Зберігати препарат варто у захищеному від дітей місці, за температури не вище ніж 30 ºС. Міні–пакет із силікагелем для адсорбування вологи не варто виймати з пляшки.

Ціна

Ціна Алактину в аптеках становить: 

Алактин табл. 0,5 мг №2 – 302.89 гривні.

Алактин табл. 0,5 мг №8 – 1060.87 гривень.