Тонзиліт 

Тонзиліт – хвороба, яка характеризується запальним процесом в горлі, здебільшого в районі піднебінних мигдаликів. В залежності від форми розрізняють два види тонзиліту – хронічний та гострий. Гостру форму вважають ангіною.

Причини 

Захворювання розвивається внаслідок повторних ангін, гострих дитячих хвороб. Появі сприяють переохолодження, неповноцінне харчування, перенавантаження, ослаблений імунітет. На розвиток хвороби також впливають розрощення аденоїдної тканини, викривлення носової перегородки, хронічний синусит та риніт. До розвитку хронічного тонзиліту можуть призвести не тільки часті ангіни, гострі респіраторні вірусні інфекції, але і наявність в ротовій порожнині зубів з не лікованим карієсом.

Симптоми 

Початкові симптоми тонзиліту дуже схожі на прояви ангіни, але варто вміти їх розрізняти. До основних симптомів належать:

• сухість та першіння в горлі;
• болі під час ковтання;
• почервоніння мигдаликів;
• легкий наліт на мигдаликах;
• гнійні утворення;
• нежить та закладення носу;
• головний біль;
• підвищена температура тіла;
• слабкість.

Діагностика 

 Діагностика тонзиліту проводиться за допомогою збору анамнезу, загального аналізу крові, мазка на мікрофлору ротової порожнини та серологічного дослідження.

Додатково пацієнту може бути призначена проба на чутливість до антибіотиків. Її результати дають можливість підібрати максимально ефективне лікування. Аналізи сечі і крові також є обов'язковими. Біопсія при тонзиліті проводиться вкрай рідко, оскільки лімфоцити присутні і в запаленої, і в здорової мигдалині. Метод застосовується, якщо є підозра на розвиток злоякісного новоутворення. Результати клінічного аналізу крові при тонзиліті:

• рівень ШОЕ підвищується до 18-20 мм / год;
• число нейтрофілів в крові становить до 7-9х109 / л;
• кількість незрілих нейтрофілів (паличкоядерних) збільшується, з'являються метамієлоцити і міелоціти (паличкоядерних зрушення вліво).

У деяких хворих, попри наявність тонзиліту, аналізи залишаються в нормі.

Лікування 

При відсутності ускладнень недугу лікують консервативними методами – промиванням лакун антисептичними розчинами та внутрішніми ультрафіолетовими опроміненнями мигдаликів. Хворим рекомендується пити багато теплої рідини, дотримуватись постільного режиму. Лікарі зазвичай рекомендують полоскати горло лікарськими травами та розпилювати спеціальні спреї. В період загострення можуть прописати курс антибіотиків. Неуспішне лікування чи ускладнення створюють ризик, що доведеться проводити тонзилектомію (видалення мигдаликів).

Ускладнення

Важливо вчасно звернутися до лікаря та почати лікування, щоб гостра форма не переросла в хронічну або ж не спровокувала інші важкі хвороби. Адже інфекція з мигдаликів може розходитись по всьому організму. Найбільш чутливими до тонзиліту є серце та нирки.

Профілактика 

Існує безліч способів загартовування організму та запобігання тонзиліту у дітей та дорослих:

• дотримування режиму дня, повноцінний сон та помірне фізичне навантаження;
• своєчасне лікування захворювань ротової порожнини;
• планові обстеження в оториноларинголога;
• не піддаватись різким перепадам температур (не переохолоджуватись та не перенагріватись);
• доводити лікування застуд та грипу до повного одужання;
• відмова від куріння.