Гемангіома

Гемангіома – доброякісне пухлинне утворення, яке має судинну природу і може вражати різні ділянки тіла. Вона виникає з ендотеліальних клітин судин різного калібру (простіше кажучи, капілярів, вен, артерій). Утворюється гемангіома переважно у дітей віком до 1-го року.

Згідно зі статистикою, близько 10 % малюків народжуються з цим новоутворенням на шкірі. У більшості дітей (50–70 %) ця пухлина самостійно розсмоктується приблизно до 5–7 років. В пубертатному періоді всі прості гемангіоми на шкірі майже повністю зникають. Але в ускладнених випадках необхідне лікування.

У дорослих це захворювання фіксується вкрай рідко і може привести до небезпечних наслідків. У жінок таку судинну пухлину виявляють у 3–5 разів частіше, ніж у чоловіків.

Причини

На сьогодні причини та механізми появи даного захворювання до кінця медициною не встановлені. Є думка, що у немовлят розвиток гемангіоми пов'язаний з інфекціями у вагітної жінки, тобто віруси атакували її організм якраз в період формування органів судинної системи плода.

Медики виділяють такі фактори, що сприяють розвитку у дітей гемангіоми:

• родові травми;

• багатоплідна вагітність;

• вік породіллі від 40 років підвищує ймовірність розвитку у плода аномалій;

• недоношеність дитини;

• порушення гормонального фону (підвищення кількості естрогенів);

• вплив різних токсичних речовин, нікотину, алкоголю.

Таким чином, групу ризику становлять діти, що народилися раніше терміну, а також люди зі спадковою схильністю або гормональними порушеннями.

Види

За часом маніфестації гемангіоми бувають:

• вродженими – формуються на етапі внутрішньоутробного розвитку;

• дитячими – утворюються вже після народження.

За гістологічною структурою виділяють такі гемангіоми:

• прості – розташовані на поверхні шкіри;

• кавернозні – знаходяться під шкірою;

• комбіновані – складаються зі шкірної та підшкірної частини;

• змішані – новоутворення і м'язова або нервова тканина.

За локалізацією судинного розростання виділяють:

• шкірну гемангіому – виникає у верхньому шарі шкіри. У малюків частіше зустрічається на голові, в області шиї, очей, носа. У дорослих – на ногах, руках та ін.;

• слизову – судинні розростання утворюються на слизовій оболонці статевих органів, язика, губ, повік;

• внутрішню гемангіому – найбільш небезпечний варіант. Пухлина формується з судинної сітки паренхіматозних органів (наприклад, надниркових залоз, печінки, нирок, селезінки, головного мозку, статевих залоз);

• гемангіому скелетно-м'язової системи – вражає тіла хребців в поперековому і шийному відділах хребта, трохи рідше – плоскі кістки черепа, таза.

Крім того, розрізняють поодиноку і множинну пухлини. Останній варіант виглядає як прості точкові судинні розростання, вони з часом можуть злитися в єдине утворення.

Симптоми

Симптоматика гемангіоми така: доброякісні пухлини утворюються на шкірі або в підшкірній клітковині й м'язовій тканині. При цьому колір новоутворення варіюється від яскраво-червоного до фіолетово-синього. Якщо пухлина розташована глибоко в жировій клітковині, тоді шкіра над нею може не змінюватися. У таких утвореннях поверхня гладка, не має шорсткостей. Пухлина відрізняється несиметричною формою з нерівними краями.

Якщо натиснути на поверхневу гемангіому, то станеться її сплощення, бо кров під тиском відступає. Плюс зміниться колір судинного новоутворення – воно зблідне, а потім поверне собі колишній відтінок.

Важливим елементом при огляді у лікаря є виявлення у пацієнта температурної асиметрії. У тому випадку, якщо покласти одну долоню на пухлину, а другу – на вільну ділянку тіла, то можна визначити нерівномірність температури. З боку гемангіоми вона буде вищою тому, що кров наповнює пухлину.

Кавернозні новоутворення мають м'яку консистенцію, горбисту поверхню, синювато-червоний відтінок. Якщо вони знаходяться в підшкірній клітковині, то можуть виступати над шкірою.

Симптоматика таких внутрішніх новоутворень складна, адже при маленьких розмірах пухлини клінічні прояви довго можуть бути відсутніми. Вони починають з'являтися лише при сильній проліферації судин або розриві судинної стінки гемангіоми.

Комбінована судинна пухлина одночасно поєднує в собі основні ознаки простої та кавернозної гемангіоми. Клінічні симптоми повністю залежать від домінування капілярного або кавернозного компонента.

Діагностика

Діагноз ставить хірург. Для цього необхідний дерматологічний огляд, а також застосування методів сучасної лабораторної діагностики.

Важливо виконати ультразвукове дослідження пухлини, щоб встановити: глибину ураження, структуру гемангіоми, обсяг, особливості локації. Також може знадобитися вимірювання швидкості кровотоку в судинах.

Пацієнтам з великими і глибокими гемангіомами лікарі рекомендують виконати ангіографію.

Коли присутня підозра на злоякісну природу даної пухлини або вона проростає в сусідні органи, обов'язково проводиться МРТ або КТ.

Лікування

Зазвичай поверхнева гемангіома у дітей не потребує лікування, оскільки самостійно регресує до 10 років. Але в деяких випадках без активного втручання не обійтись.

Для лікування зазвичай застосовуються оперативні методи за допомогою припікання, лазерного впливу, кріодеструкціі, склерозування та ін. Також з метою лікування можуть бути залучені: променевий, ін'єкційний або гормональний методи терапії. Призначення лікаря безпосередньо залежать від ступеня розвитку процесу, його масштабів.

Під час медикаментозної терапії гемангіоми найчастіше застосовують бета-блокатори.

Ускладнення

Гемангіоми, які розташовані на поверхні шкіри, вважаються безпечними. В окремих випадках відбувається виразка, некроз новоутворення і відкриваються ворота для проникнення інфекції. У підсумку без медичної допомоги можливе нагноєння рани та сепсис.

Якщо вчасно не почати лікування доброякісної пухлини, яка локалізується на внутрішніх органах, то з'являється високий ризик розвитку наступних ускладнень:

• кровотечі ураженого органу;

• порушення згортання крові;

• тромбофлебіту;

• серцевої, ниркової або дихальної недостатності.

Коли гемангіома утворюється в опорно-руховій системі, то присутні ризики виникнення сколіозу, руйнування кісток і поява больового синдрому.

Якщо гемангіома аномально швидко збільшується в розмірах, то існує ймовірність малігнізації, тобто процесу переходу в рак.

Профілактика

Оскільки причини появи гемангіоми все ще точно не встановлені, будь-яких специфічних методів профілактики поки не існує. Загальні рекомендації спрямовані на те, що вагітним жінкам потрібно:

• ретельно контролювати гормональний фон;

• намагатися уникати вірусних захворювань;

• дотримуватися збалансованого харчування,

• зміцнювати організм;

• уникати тривалих перебувань на відкритому сонці.

Найбільш важливо запобігти можливим ускладненням пухлини. Для цього слід уникати травмування гемангіоми й впливу на неї різних шкідливих факторів.